С Т А Т У Т

ЦЕРКВИ (РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ)

ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН

«ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ»

м. ЗДОЛБУНІВ 

(нова редакція)

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1    Церква (релігійна громада) євангельських християн «Джерело життя» м. Здолбунів, надалі – Церква, є добровільним об’єднанням віруючих громадян євангельського віросповідання, об’єднаних для задоволення релігійних потреб, спільного сповідання своєї віри та поклоніння Богу, духовного виховання, проповіді Євангелії та добродійництва.

1.2    У своїй діяльності Церква керується Біблією, Конституцією України, чинним законодавством України та цим Статутом.

1.3    Церква набуває статусу юридичної особи з моменту реєстрації її Статуту. Як юридична особа користується правами і несе обов’язки відповідно до чинного Законодавства України і свого Статуту.

1.4    Церква входить до складу Релігійного управління Об’єднання біблійних місіонерських церков України (далі – Об’єднання), але зберігає свою незалежність і може вільно вибирати до складу яких об’єднань, асоціацій, релігійних управлінь входити чи з складу яких виходити. Церква не несе відповідальності за зобов’язаннями Об’єднання.

1.5    Юридична адреса Церкви: 35701, м. Здолбунів, вул. Коперника, буд. 65-а.

 

2. МЕТА ЦЕРКВИ

2.1. Головною метою Церкви є:

2.1.1. Сповідування і прославляння триєдиного Бога Отця, Сина і Духа Святого, Творця

неба і землі, Творця і Володаря всього людства, що врятував людину від вічної

погибелі через хресну смерть Ісуса Христа.

2.1.2. Виконання Великого доручення Христового, яке полягає у проголошенні

Благої звістки Євангелія Христового та поширенні впливу біблійної істини з

допомогою Духа Святого на людей.

2.1.3. Місіонерська діяльність.

2.1.4. Поширення впливу Божого Слова, Біблії, яке здатне зробити життя кожного віруючого повноцінним і благословенним.

2.1.5. Задоволення релігійних потреб віруючих громадян.

2.1.6. Сприяння духовному пробудженню та моральному відродженню людей.

2.1.7. Виховання віруючих для досягнення християнського благочестя в повсякденному житті.

2.1.8. Навчання дітей, молоді та всіх бажаючих, незалежно від віку, заповідям і настановам Господнім.

2.1.9. Благодійність та справи милосердя.

 

3. ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

3.1. Для досягнення своєї мети Церква виконує наступну роботу:

3.1.1. Організовує та проводить Богослужбові зібрання Церкви.

3.1.2. Проводить духовно-виховну роботу серед членів і не членів Церкви, молоді, дітей.

3.1.3. Організовує та проводить євангелізаційні зібрання, бесіди та дискусії на біблійну тематику, гуртки з вивчення Біблії, літературні та музичні заходи, євангелізаційні табори для дітей, молоді, дорослих, сімей, соціально незахищених верств населення.

3.1.4. Здійснює водні хрещення по вірі, євхаристію, молитви благословення над дітьми, посвячення служителів, вінчання.

3.1.5. Богослужіння, релігійні обряди, церемонії, процесії, євангелізаційні зібрання та інші заходи безперешкодно проводяться Церквою у власних приміщеннях та територіях, культових будівлях і на прилеглій території, на кладовищах, у місцях окремих поховань, у крематоріях, квартирах і будинках громадян, а також у приміщеннях, наданих у користування Церкві державою, підприємствами чи громадянами.

3.1.6. Направляє місіонерів, проповідників, інших служителів для євангелізаційної діяльності серед населення України та за кордоном, в тому числі в будинках інвалідів та престарілих, лікарнях, пансіонатах, у місцях позбавлення волі  і т.д.

3.1.7. Використовує та засновує засоби масової інформації.

3.1.8. Використовує для своєї діяльності глобальну мережу Інтернет та її ресурси. Має власні сайти, доменні імена в мережі Інтернет.

3.1.9. З метою релігійної освіти створює недільні школи для дітей та дорослих, біблійні класи, гуртки та інші освітні духовні заклади і проводить у них навчання і духовне виховання.

3.1.10. З метою допомоги дітям у навчанні створює гуртки, клуби, навчальні заклади для загального розвитку дітей.

3.1.11. Організовує дозвілля, відпочинок молоді та дітей.

3.1.12. Створює бібліотеки, фото-, фільмо-, відео-, фонототеки, в тому числі в мережі Інтернет.

3.1.13. Розвиває і підтримує партнерські зв’язки з іншими релігійними організаціями. 3.1.14. Співпрацює з іншими релігійними організаціями для досягнення статутної мети, в тому числі закордонними.

3.1.15. Бере участь у релігійних нарадах, з’їздах, конференціях та ін.

3.1.16. Створює товариства, братства, інші об’єднання громадян для здійснення добродійництва, вивчення та розповсюдження релігійної літератури та іншої культурно-освітньої діяльності. Вони можуть мати свої статути, що реєструються в порядку, встановленому для громадських об’єднань.

3.1.17. Встановлює і підтримує міжнародні зв’язки та прямі особисті контакти, включаючи виїзд за кордон для паломництва, участі в зборах, релігійних заходах, релігійному навчанні. Учасники цих контактів і заходів можуть придбавати, одержувати і везти з собою релігійну літературу та інші інформаційні матеріали релігійного змісту.

3.1.18. Запрошує громадян інших країн для спільного богослужіння та співробітництва у виконанні своїх статутних завдань у порядку, встановленому чинним законодавством України.

3.1.19.  Направляє членів Церкви за кордон для навчання в духовних навчальних закладах.

3.1.20. Здійснює благодійну підтримку в інтересах суспільства та окремих категорій населення.

3.1.21. З метою добродійництва збирає, отримує та розповсюджує гуманітарну допомогу серед населення та організацій.

3.1.22. Здійснює діяльність добродійництва і милосердя: догляд за сиротами, напівсиротами, хворими, інвалідами, престарілими та іншими громадянами нашого суспільства, надає їм матеріальну допомогу, а також створює з цією метою благодійні заклади.

2.1.23. Надає матеріальну допомогу, моральну та психологічну підтримку, сприяє соціальній реабілітації членів церкви та найбільш вразливих верств населення, в тому числі сиріт і безпритульних, дітей з багатодітних сімей, молоді, чоловіків, жінок, людей похилого віку, інвалідів, тощо.

2.1.24. Здійснює благодійну діяльність в інтересах неповнолітніх, дітей позбавлених сімейного виховання, які опинились в складних житлово-побутових умовах, сприяє створенню необхідних умов для повноцінного розвитку особистості, навчання морально-етичним правилам на основі християнської моралі.

3.1.25. У діяльності, викладеній у вищеперерахованих  пунктах розділу «3. Шляхи досягнення мети», співпрацює з юридичними та фізичними особами в Україні та за кордоном.

 

4. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ

4.1. Церква є місцевою релігійною організацією віруючих громадян євангельського віросповідання, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

4.2. Управління Церквою здійснюють:

            - Загальні Збори членів Церкви;

            - Церковна Рада.

4.3. Найвищим керівним органом управління Церквою є Загальні збори членів Церкви (надалі – Збори).

4.4. Загальні Збори членів Церкви проводяться не рідше одного разу на рік. На Зборах вирішуються питання виборів, перевиборів та відкликання пасторів, членів Церковної Ради та Ревізійної комісії, дияконів, а також внесення змін та доповнень до Статуту Церкви, припинення діяльності Церкви, затвердження бюджету, прийняття рішень з питань купівлі  та продажу Церквою нерухомого майна, а також питання входження або виходу з об’єднань, асоціацій, релігійних управлінь.

4.5. Рішення Зборів вважається прийнятим та правочинним, коли за нього проголосують не менш як 3/4 голосів членів Церкви, що присутні на Зборах. Воно правочинне, якщо в голосуванні брало участь не менше 2/3 членів Церкви.

4.6. Кожен член Церкви від 16 років і старше (крім членів Церкви, що знаходяться на церковній дисципліні) має право голосу у прийнятті рішень за різними церковними питаннями, що належать до компетенції Зборів. Це право реалізується за допомогою участі в обговоренні церковних питань у домашніх групах та голосуванні на Зборах.

4.7. За винятком повноважень, передбачених п. 4.4., управління Церквою здійснюється Церковною Радою, яка обирається Зборами у кількості не менше трьох чоловік.

4.8. Церковна рада підзвітна Зборам і звітує за свою діяльність не менше одного разу на рік.

4.9. Членами Церковної Ради можуть бути члени Церкви, які відповідають характеристикам пресвітера (пастора, єпископа), представленим в 1 Тим 3:1-7; Титу 1:6-9 та 1 Петра 5:1-3.

4.10. Кандидатури членів Церковної Ради висуваються Пастором, Церковною радою і членами Церкви з числа членів церкви, які підтвердили свою кваліфікацію і вірність у роботі одного з служінь Церкви. Кожна кандидатура розглядається чинною Церковною Радою на предмет відповідності 1 Тим 3:1-7; Титу 1:6-9 і 1 Петра 5:1-3. Остаточні списки кандидатів представляються на затвердження Зборам.

4.11. Член Церковної Ради може бути відсторонений від служіння в Церковній Раді через його фізичну нездатність брати участь у роботі Церковної Ради, втрати духовної кваліфікації (відповідності 1 Тим 3:1-7; Титу 1:6-9 і 1 Петра 5:1-3), а також з інших причин, які роблять його служіння неможливим. У такому випадку рішення про відсторонення повинно бути одноголосно прийнято усіма іншими членами Церковної Ради та затверджено на Зборах.

4.12. Церковна Рада є основним керуючим органом Церкви, що несе відповідальність за стратегічні питання життя Церкви і її служіння. Усі права та відповідальність щодо керівництва Церквою надаються Церковній Раді, яка діє в інтересах Церкви.

4.13. Рішення Церковної Ради приймається простою більшістю голосів. Воно правочинне, якщо в голосуванні брало участь не менше 3/4 членів Церковної Ради.

4.14. Церковна Рада та Збори висувають кандидатуру керівника Церкви – Пастора (надалі – Пастор), який повинен відповідати 1 Тим 3:1-7; Титу 1:6-9 і 1 Петра 5:1-3 і бути затверджений рішенням Зборів.

4.15. Головою Церковної Ради є Пастор (старший Пастор).

4.16. У разі розширення служіння, Церква, рішенням Зборів, за поданням Церковної Ради, обирає помічників Пастора, що відповідають, як за забезпечення спільної допомоги у служінні Пастора, так і за функціонування конкретних відділів служіння Церкви;

4.17. Пастор представляє інтереси Церкви перед органами влади, різними організаціями і від її імені оформляє клопотання, договори, контракти та інші ділові документи і має право першого підпису на фінансових та інших документах.

4.18. Офіційно представляти Церкву в державних, адміністративних, фінансових та інших організаціях, а також підписувати будь-які юридичні або фінансові документи від імені Церкви мають право тільки особи, уповноважені на це спеціальним рішенням Церковної Ради. Це рішення обов'язково має бути запротокольовано і підтверджено видачею спеціального документа, що свідчить про це. Це право може бути загальним або ж належати тільки до певних, поодиноких ситуацій. Без спеціального рішення Церковної Ради ніхто з керівників Церкви (крім Пастора та особи, що його замінює на час його відсутності, про що Пастором повинен бути складений відповідний документ), її членів або представників не має права виступати представником Церкви в жодних питаннях, пов'язаних з державними, адміністративними або фінансовими зобов'язаннями Церкви. Церква не відповідає по зобов'язанням, взятим від її імені представниками, які не мають на те повноважень, підтверджених у письмовому вигляді.

4.19. Пастор та його помічники підзвітні Церковній Раді та Зборам і звітують за свою діяльність не менше одного разу на рік.

4.20. Головним обов'язком Пастора та його помічників є забезпечення Біблійного керівництва Церквою за допомогою проповідей, душеопікунства, духовної роботи з підготовки лідерів, і т.д. У всіх видах свого служіння пастори повинні бути вірні Священному Писанню – Біблії, в її природній, історико-граматичній інтерпретації.

4.21. У сферу відповідальності Пастора входить:

- присвячувати більшу частину свого служіння вивченню та проповіді Слова Божого, а також молитві. Це включає в себе регулярні проповіді і приватне молитовне піклування про членів Церкви;

- здійснювати пасторське піклування про членів Церкви через особисте служіння або залучення інших служителів з числа Церковної Ради;

- забезпечення загального духовного керівництва Церквою;

- забезпечення загального керівництва служіння Церковної Ради, а також загального керівництва всіма видами служінь, що є в Церкві;

- духовне піклування і підготовка служителів різних рівнів;

- координація служіння різних відділів Церкви;

- проведення богослужінь;

- Пастор має право брати участь на постійній основі в роботі всіх служінь, рад, комітетів і груп, що діють у Церкві.

4.22. Для здійснення повсякденного духовного служіння та ведення поточних справ, Церковна Рада обирає інших служителів, кандидатури яких затверджуються Зборами.

4.23. Для перевірки господарсько-фінансової діяльності Церкви на Зборах обирається голова та члени Ревізійної комісії. Кількість членів Ревізійної комісії повинна бути не менше трьох членів.

 

5. ЧЛЕНСТВО В ЦЕРКВІ

5.1. Членом Церкви може бути кожен, хто є дитям Божим, тобто відроджений згори через особисту віру в Ісуса Христа як Господа та Спасителя, і засвідчив про це через водне хрещення і послідовний прояв плодів християнського життя. А також беззастережно, добровільно і свідомо приймає повний авторитет Святого Писання, Біблії, готовий підкорятися йому і згоден з доктринальним вченням, сповідуваним Церквою.

5.2. Членство в Церкві є добровільним і є привілеєм, а не правом. Кандидати в члени церкви повинні бути готові до того, щоб щиро прагнути жити по вченню Святого Писання відповідно до доктринального вчення Церкви, активно брати участь у житті Церкви, підтримувати її служіння, вкладаючи в нього свій час, сили, здібності та фінанси.

5.3. Для вступу в члени Церкви бажаючий повинен :

- почати відвідувати одну з домашніх груп, щоб мати можливість більш глибокого ознайомлення з практикою служіння і життям Церкви, особистої взаємодії з братами і сестрами, а також для взаємної підтримки та служіння один одному;

-   мати рекомендацію від керівника відвідуваної домашньої групи;

-   ознайомитися із загальною будовою Церкви, її доктринами і статутом. Для цієї мети в Церкві в міру необхідності проводяться спеціальні заняття;

-   подати заяву в письмовій або усній формі Пастору або до Церковної Ради;

-   підтвердити свою згоду з доктринами, статутом і структурою служіння Церкви;

-   пройти особисту співбесіду на Церковній Раді.

5.4. Рішення про прийом у члени Церкви приймається Церковною Радою.

5.5. Після затвердження на Церковній Раді всіх нових членів представляють Зборам Церкви для знайомства.

5.6. Члени інших церков можуть бути прийняті в Церкву на підставі доброго свідчення служителів тієї церкви, звідки вони вибули, з урахуванням правил, викладених у пунктах 5.1.; 5.2. і 5.3. цього статуту. В будь якому разі остаточне рішення по кожному конкретному випадку приймається Церковною Радою після ретельного дослідження ситуації.

5.7. Права та обов’язки членів церкви:

5.7.1. Відповідаючи на велику любов Божу до людей, виражену в жертві Ісуса Христа, кожен член Церкви повинен усвідомлювати необхідність регулярно перебувати у молитві та вивченні Святого Писання, досягаючи за допомогою цього розуміння Божої волі і отримуючи необхідну силу для виконання цієї волі у практиці свого особистого життя.

5.7.2. Для ефективного духовного розвитку кожен член церкви повинен входити до складу однієї з церковних домашніх груп, будучи підзвітним керівнику групи, служачи любов'ю іншим, сприяючи зміцненню їхньої віри, а також приведенню до Христа невіруючих.

5.7.3. Кожен член Церкви, у міру своїх обдарувань, бере участь у загальноцерковному

служінні, яке виражається в різних видах служіння один одному і сприяє загальному збудуванню Церкви і проголошенні Євангелії невіруючим.

5.7.4. Найважливіше служіння членів Церкви, які мають дітей, полягає в вихованні їх відповідно до біблійного вчення (Вт 6:6-9; Еф 6:1-4; Пр 13:24; 23:13-14), сприянні їх відродженню і формуванню в них християнського характеру.

5.7.5. Члени Церкви беруть участь у формуванні загальної стратегії розвитку церкви, викладаючи свої пропозиції та зауваження керівникам домашніх груп, членам Церковної Ради, а також беручи участь в обговоренні та прийнятті рішень, що відносяться до компетенції Зборів.

5.8. Члени Церкви віком від 16 років, та ті хто не знаходяться на церковній дисципліні (зауваженні) беруть участь в обранні Пастора і членів Церковної Ради.

5.9. Кожен член Церкви бере участь у матеріальному служінні Церкви.

5.10. Хоча десятина не є обов'язковою вимогою, ми визнаємо, що кожен член церкви повинен прагнути до того, щоб жертвувати на служіння Церкви як мінімум десяту частину свого загального доходу.

5.11. Матеріальне служіння - це не тягар, а можливість послужити Богові за допомогою фінансової підтримки служіння Його Церкви. Беручи участь у матеріальному служінні доброохотно і ревно, члени Церкви вносять свій посильний внесок у загальну справу служіння Церкви.

5.12. Члени Церкви можуть вийти з Церкви за власним бажанням, повідомивши про

це Церковну Раду в письмовій або усній формі. Члени церкви, що знаходяться в процесі церковної дисципліни, не можуть зняти членство до вирішення їх питання.

5.13. Церковна дисципліна.

5.13.1. Члени Церкви, у разі якщо вони здійснюють проступки, що кваліфікуються Святим Писанням як гріх, які не каються в них і не залишають їх, повинні бути піддані церковній дисципліні у відповідності з біблійним вченням.

5.13.2. Питаннями церковної дисципліни займається Церковна Рада.

5.13.3. Церковна дисципліна може бути виражена у формі зауваження або відлучення від Церкви (Мт 18:15-17). Мета церковної дисципліни – виправлення члена Церкви.

5.13.4. Якщо той, хто згрішив, розкаюється в гріху і бажає виправлення, Церковна Рада призначає духовних наставників для надання практичної допомоги у виправленні . У цьому випадку церковна дисципліна відкладається до остаточних результатів душеопікунської роботи.

5.13.5. У разі, якщо той хто згрішив, розкаюється у гріху, але в його житті не видно плодів виправлення, на розсуд Церковної Ради він може бути взятий на зауваження з відстороненням від участі у Вечері Господній та обмеженні у служінні.

5.13.6. Якщо той, хто згрішив, не кається у гріху або не бажає виправлення після декількох спроб працювати з ним, Церковна Рада після ретельного розгляду цього питання приймає рішення про виключення такої людини з членів Церкви, про що повідомляється на Зборах.

5.13.7. Члени Церкви, піддані церковній дисципліні, не мають права нести служіння в Церкві, не можуть брати участь у Вечері Господній, а також позбавляються права голосу і не можуть брати участь у вирішенні церковних питань на Зборах.

5.13.8. Члени церкви, які систематично порушують цей статут, або протягом

трьох місяців не відвідують богослужіння та Збори без поважних причин, можуть бути виключені з членів Церкви. Таке рішення приймається Церковною Радою після ретельного дослідження всіх фактів з наступним інформуванням Зборів.

 

6. МАЙНО ТА КОШТИ ЦЕРКВИ

6.1. Церква володіє, користується і розпоряджається майном, яке належить їй на праві власності. У власності Церкви можуть бути будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, звукове обладнання, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення її діяльності.

6.2. Користування землею Церква здійснює у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

6.3. Майно та кошти Церкви утворюються з добровільних пожертвувань, дарувань, заповітів, інших внесків громадян, закладів, підприємств, організацій і товариств в Україні та з-за кордону.

6.4. Церква має право власності на майно, придбане або створене нею за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями, або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законодавством України.

6.5. У власності Церкви може бути майно, що знаходиться за межами України.

6.6. Церква має право звертатися за добровільними фінансовими та іншими пожертвуваннями й одержувати їх.

6.7. Церква володіє офіційним статусом неприбуткової організації і користується відповідними пільгами з оподаткування, передбаченими законодавством України. Доходи Церкви звільняються від оподаткування згідно з законодавством України.

6.8. Церква має право відкривати рахунки, в тому числі валютні, в банках, які знаходяться на території України, а також у закордонних банках, згідно з діючим законодавством України.

6.9. Церква має право обмінювати, позичати, давати для безкоштовного користування, іншим церквам, підприємствам, організаціям і громадянам власне майно та кошти.

6.10. Церква має право робити добровільні пожертви, дарування у вигляді майна або коштів іншим церквам, підприємствам, організаціям і громадянам.

6.11. Церква має право розпоряджатися власним майном та коштами на свій розсуд для виконання статутних завдань.

6.12. Церква може орендувати у організацій, товариств, підприємств і громадян (в тому числі іноземних) приміщення, землю, обладнання, інструменти, транспортні засоби. Власники зазначених об’єктів власності можуть надавати їх Церкві у безоплатне користування за домовленістю сторін.

6.13. Церква має право отримувати та надавати гуманітарну допомогу у вигляді майна, речей домашнього вжитку, одягу, взуття, побутової техніки, різного виду транспорту, звукового обладнання, коштів та іншого майна  для забезпечення її діяльності та виконання статутних завдань.

6.14. У випадках, передбачених цим статутом для здійснення статутної діяльності Пастор (або особа, що його замінює при умові, що їй надано відповідні повноваження описані та зазначені в п.4.18 цього статуту) користується правом першого підпису при підписанні  документів, пов’язаних з грошовими або матеріальними зобов’язаннями.

6.15. Розпорядниками коштів та матеріальних цінностей Церкви є Пастор та Церковна Рада, або інші члени Церкви спеціально уповноважені Церковною Радою, які звітують тільки Зборам. Інформація про використання коштів та матеріальних цінностей є конфіденційною та не підлягає розповсюдженню не серед членів Церкви.

6.16. Ревізія коштів та матеріальних цінностей проводиться ревізійною комісією. Про результати своєї перевірки комісія сповіщає Загальним Зборам членів Церкви.

 

7. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕРКВИ

7.1. Церква для виконання своїх статутних завдань має право:

- вступати в договірні відносини з державними, кооперативними та іншими організаціями, підприємствами і громадянами, в тому числі з іноземними;

- засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, лікарні, інтернати, навчальні заклади тощо), з правом юридичної особи.

- засновувати підприємства для випуску богослужбової літератури і виробництва предметів культового призначення.

- засновувати  засоби масової інформації і використовувати їх для розповсюдження мети своєї діяльності серед населення.

7.2. Церква має круглу печатку, штампи, бланки, символіку та інші реквізити з позначенням свого найменування. В середині печатки зображено: Відкрита Біблія, хрест. Від хреста через Біблію тече джерело на підставлені долоні.

7.3. Церква вважається утвореною з моменту прийняття рішення про її створення на установчих, загальних зборах Церкви й отримує право юридичної особи після реєстрації її Статуту.

 

8. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ

8.1. Зміни та доповнення до Статуту вносяться та затверджуються Загальними Зборами членів Церкви.

8.2 Зміни та доповнення підлягають обов’язковій державній реєстрації.

 

9. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕРКВИ

9.1.Церква припиняє свою діяльність шляхом реорганізації (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідації.

9.2. Реорганізація Церкви здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Статуту.

9.3. При реорганізації Церкви її права та обов’язки переходять до правонаступників.

9.4. Церква не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку.

9.5. Ліквідація Церкви здійснюється:

            - на підставі рішення Зборів Церкви;

            - за рішенням суду у випадку протиріччя діяльності Церкви Статуту та діючому законодавству України.

9.6. Церква може бути ліквідована за рішенням Зборів Церкви, якщо в них брало участь не менше 75% членів Церкви. В голосуванні повинно брати участь 100% присутніх її членів. Рішення про ліквідацію Церкви вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 80% присутніх її членів.

9.7. Після прийняття рішення про ліквідацію Церкви майно, надане в тимчасове користування державними, громадськими або іншими організаціями, а також приватними особами, повертається до його попереднього власника.

9.8. При ліквідації Церкви за рішенням Зборів, майно та фінансові кошти, що залишилися, направляються на благодійні цілі або передаються іншій релігійній організації, або Об’єднанню, за рішенням ліквідаційної комісії, створеної загальними Зборами членів Церкви.

9.9. З моменту призначення ліквідаційної комісії, до неї переходять усі повноваження з управління справами Церкви. Вона є єдиним уповноваженим представником Церкви з питань, що мають відношення до діяльності Церкви.

9.10. Церква вважається ліквідованою з моменту внесення запису про це в державний реєстр.

 

Статут прийнято на Загальний Зборах членів Церкви (релігійної громади) євангельських християн «Джерело життя» м. Здолбунів.

      Разумный Замысел